31 грудня 2014 р.

Новорічна "Росинка"

Не завадила зимова ожеледиця кружляти вербівським дітлахам навколо ялинки. Разом з батьками прийшли вони 30 грудня до дитячого садочка "Росинка", і потрапили в новорічну казку, яку створили працівники ясел-садка та учениці 8 класу (Дібровська В., Самара О., Ворона А.).

Малеча сором'язливо розказувала віршики і тихенько співала пісеньки, із захопленням дивилася на казкове дійство, гралася з Дідом Морозом. Милі Зайченята запрошували дітей до танців та хороводів.Та найбільше малят вразили Баба Яга та її внуки Пірати, які намагалися зіпсувати свято, викравши Чарівну Снігуроньку. Хоч більшість дворічних чад не наважувалися відійти від своїх батьків, та великі яскраві пакунки із цукерками додали усім сміливості та гарного настрою. 

Старші діти завдяки турагенству Баби Яги "Роги й копита" здійснили подорож навколо світу. Чарівні санчата із дзвіночками переносили їх то на холодний Північний полюс до веселих сніговиків, то у жарку Африку до кумедних папуасів. Хлопчики та дівчатка охоче декламували вірші, співали, танцювали.

Батьки отримали море задоволення,  новорічні побажання від щасливих дітей, нові фотографії для сімейних альбомів і сувеніри за участь у конкурсі новорічних прикрас. 

Від імені  батьків  та дітей хочеться висловити вдячність за успішну роботу колективу садочка, дівчатам та  Діду Морозу Марюсі С. Все було класно!

З Новим роком!

                                                                                                               М. Харченко

20 грудня 2014 р.

Святий Миколай у Вербівську школу завітав...

 Ось і розпочалися новорічні свята Днем Святого Миколая. "Діти, радість лине вам!" - сповістили всім ведучі. Хоч у Миколая і багато роботи (Землю треба обходити, всіх від нещасть боронити), та не забув він завітати до вербівських школярів, адже найбільше любить дітей . 

19 грудня 2014 р.

Бобкін Олександр Віталійович


На сьогодні 11 наших односельців виконують почесний обов’язок - захищають  Батьківщину, в тому числі і в зоні проведення  АТО. Серед них - Бобкін Олександр Віталійович.

Саша народився в виріс у селі Вербовому в сім'ї бухгалтера й електрика. Закінчив Вербівську школу у 2011 році.У квітні 2013 року  приєднався до лав Збройних сил України. 

Зараз Олександр - боєць 24 окремої механізованої бригади м. Яворів, у розвідувальній роті. Довелося йому побувати в зоні АТО (Щастя, Трьохізбенка, Лисичанськ, донецький аеропорт).

- Чому всі говорять про АТО? Це ж справжня війна! - стверджує Саша. - 2 місяця там - наче півжиття прожив. Все почав сприймати по іншому, змінилися життєві цінності. Зрозумів, що життя коротке. Іноді головною метою було саме вижити. В цьому допомагала підтримка побратимів, думки про сім'ю.

15 грудня 2014 р.

Була б сила, діло буде...

3-4 грудня  у Вербівській ЗОШ І-ІІІ ст. проведені  змагання з кульової стрільби та силового багатоборства, присвячені  «Дню збройних сил України».


Переможці визначені та нагороджені грамотами й дипломами.


11 грудня 2014 р.

День Збройних Сил України

Напередодні святкування Дня Збройних Сил України, 5 грудня, у Вербівській школі відбулася урочиста лінійка.
Учителі та учні 5-11 класів під керівництвом вчителя музики, ЗВ та  художньої культури Лисенка В. І. здійснили подорож у минуле. Пронизана патріотизмом і ліризмом літературно-музична композиція перенесла глядачів на героїчні сторінки історії українсь­кого війська: князівські дружини, запорізьке козацтво, легіони січових стрільців, радянська армія, Збройні Сили України ...

22 листопада 2014 р.

Тріумф Валерії Дібровської


Пологівці – талановиті люди. У цьому вже не раз переконувалися, коли чули про перемоги наших зірочок у всіляких конкурсах. Звісно, у такі миті відчуваєш гордість і радість за своїх земляків, які досягають висот на пісенному чи танцювальному олімпі. А вони дарують нам все нові і нові перемоги.

Тільки пораділи за пологівців, які, можна сказати, за одні вихідні (7-8 листопада) зібрали мегаколекцію нагород під час участі у фестивалі народного мистецтва «Вольниця», який проходив у м.Гуляйполі, та фіналі обласного молодіжного конкурсу естрадного мистецтва «Зорепад», який відбувся у Запоріжжі. Аж тут ще одна дуже радісна новина надійшла до нас. Солістка зразкового аматорського колективу «Овація» Пологівської школи мистецтв Валерія Дібровська посіла третє місце у ІV Всеукраїнському фестивалі-конкурсі народної хореографії імені Павла Вірського у категорії «Малі форми».

19 листопада 2014 р.

Візерунки погоди


 18 листопада погода принесла нам сюрпризи. Мороз і дощ зробили своє діло. Поламані дерева, обірвані електричні дроти, доба без світла, закриті школа і садочок. Але все-таки як гарно навколо! Таку диво-красу не часто побачиш.

27 жовтня 2014 р.

Барви золотої осені

24 жовтня у вербівському КДНЗ "Росинка" відбувся святковий ранок "Барви золотої осені". Такої кількості маленьких українок та українців у національних костюмах садочок ще не бачив. Різнобарвність і мальовничість вбрання та осіннього листя надавали урочистості та чарівності заходу.

Малеча сором'язливо розповідала віршики, охоче шаруділа листям, завзято стрибала через "калюжі". Старші діти ще й  показали співочі та танцювальні таланти. Особливо милим був танець з парасольками.

У кінці свята всі артисти отримали цукерки та  гостинці від щедрої осені. Мами і тата - гордість за своїх талановитих дітей та подарунки за участь у конкурсах. А організатори - вдячність від батьків за успішну роботу у вихованні та навчанні своїх підопічних.


26 жовтня 2014 р.

Людина з великої літери

Про цю жінку вже не раз писали. Дібровська Любов Олексіївна - відома людина. В районі її знають як завідуючу дитячим садком, а для нас, вербівців, вона - чудова жінка, дружина і мати, господиня, артистка, колега, подруга.

14 жовтня 2014 р.

11 жовтня у Вербовому одружилися Бакута Станіслав і Редько Яна.
Вітаємо молодят!


21 вересня 2014 р.

День визволення села 2014

19 вересня  - 71 річниця визволення села Вербового від німецько-фашистських загарбників. Вже вкотре зібралися вербівці біля пам'ятника загиблим воїнам. Вперше не було на святкуванні Ветеранів ВВВ (останній вербівський Ветеран Кусаков М. А. помер минулої весни).



Багато років цей день був справжнім святом. Квіти, музика, спогади про страшні події, але радість від того, що мирне небо над головою. Війна для молодших поколінь була чимось далеким, незнайомим, наче страшна казка, кимось розказана або прочитана, та з часом забута.

Та цього року було все інакше. З першого погляду все як завжди. Тільки  сум, печаль, сльози в очах, навіть в дитячих. Адже сьогодні і діти дізналися, що таке війна насправді - в країні ведуться бої. Війна, обстріли, зброя, військова амуніція, жертви, материнські сльози - це теми щоденних розмов українців.

На тлі подій останніх місяців в Україні кожен почав розуміти цінність, значення слів "мирне небо над головою". І свято звільнення від окупантів сприймається вже по-іншому.

13 вересня 2014 р.

Вербівці взяли участь у "Марші миру"

12 вересня на головній вулиці Поліг відбувся тисячний Марш миру, який закінчився великим мітингом.

Учасники маршу несли українські прапори, транспаранти з антивоєнними та антипутінськими гаслами, а також з гаслами про єдину Україну.

В межах цього заходу мітингувальники також написали тисячу листів, які надішлють до російських провінцій, звідки мобілізують солдат на війну з Україною.

Перший дзвоник - 2014


20 серпня 2014 р.

Рай для онуків

Чомусь так склалося, що до Вербового у творче відрядження потрапляємо нечасто. Цього літа пощастило побувати і там.

Привітні вербівці радо спілкувалися, але фотографуватися геть не бажали. Дуже скромні люди! А скільки гарних квітників і садків у їхніх подвір’ях! Так хотілося всю оту красу нашим читачам показати і розповісти про вербівських господинь, які її створили, як люблять свої квіти і деревця, доглядають за ними.

Вулиця, де живуть двоє

Безкінечності ніхто уявити не може, а край можна побачити. Наприклад, край села. Це може бути околиця з одиноким деревом, як межевим знаком, чи остання вулиця, за якою постають степові далі. І так бентежно на серці, що все колись закінчується… З часом велике стає малим, а то й розчиняється зовсім. Руйнуються споруди. Змінюється, аж до невпізнанності, рельєф. Зникають у інших світах люди – невблаганна стріла. Часу летить у своєму вічному польоті.

22 липня 2014 р.

Хімічна «атака» у Вербовому

Тривожна вістка надійшла із Вербового. 29 червня літак, який здійснював десикацію посівів гороху в місцевій агрофірмі, зачепив хімпрепаратом і людські городи.



Застосування літальних апаратів для обробітку посівів сільськогосподарських культур практикується давно. З літаків підживлюють міндобривами посіви, здійснюють їхню десикацію (агрозахід для прискорення дозрівання), обпилюють (обприскують) поля від шкідників. У період СРСР працювали цілі загони такої авіації, дотримуючись суворих правил безпеки. Але з розпадом ця служба перейшла в приватні руки. Агрофірми наймають навіть поодиноких пілотів, які викупили літак типу АН-2 і мають ліцензію на польоти. Через нехтування безпеки нерідко трапляються падіння літальних апаратів, зазнають пошкоджень посіви.

Ось що розповідає жителька села Світлана Михайлівна Кохан, депутат сільради:

Батьківщина починається в родині


Кожен із нас шукає відповіді на запитання: хто ми? які? звідки? Особливо в час, коли країну шматують на частини, коли не знаєш чи не розумієш, що є правдою, коли сусіди чи куми припиняють спілкуватися через різні політичні погляди, коли важко усвідомити, що знову, як і багато століть, поруч з тобою помирають люди за Батьківщину, коли "громадяни" України, забуваючи  духовні традиції, народні звичаї, моральні засади предків "творять" свою історію. 

Кажуть, скільки людей, стільки й думок. Але ці думки звідкись беруться. Нас виховують батьки, вчителі. Ми вчимося в школах за державними програмами, читаємо Шевченка, Сосюру й Симоненка. Тільки хтось стає Героєм України, а хтось - зрадником Батьківщини. 

У час, коли жовто-блакитний стяг на будинку чи машині, вишиванка стали не просто річчю, а частиною власного життя і майбутнього держави, починаєш розуміти, що міцна країна починається з міцної родини. 

Саме тому Кишка Михайло Вікторович та Катерина Віталіївна, жителі сіл Вербового та Павлівського, свідомі українці,  розпочали сімейне життя шануючи українські народні традиції (12 липня).

У Вербовому цвітуть "липневі" вишні й смородина

21 липня на календарі. Та матері-природі, як бачимо, він не указ.

12 липня 2014 р.

12 липня у Вербовому поєднали свої долі дві пари

На весільні рушники стали
Шкода Максим та Муксінова Вікторія,
Кишка Михайло та Бобкіна Катерина


Сердечные примите поздравленья!
Пусть счастье вам сопутствует всегда!
Родительского вам благословенья -
На дальний путь, на долгие года!
Пусть каждый день совместной жизни вашей
несет вам радость, и любовь, и свет.
Пусть жизнь всегда вам будет полной чашей,
Чтоб вы не знали горестей и бед!
Друг перед другом вы теперь в ответе
За каждый шаг, за каждый вздох и взгляд;
За счастье, за любовь, за все на свете -
Пусть ваши дни в согласии летят!
Держитесь крепко друг за друга:
Ведь если будете всегда вдвоем,
Тогда и ветер, и мороз, и вьюга
И зло, и град вам будут нипочем!

9 липня 2014 р.

Івана Купала 2014

У Вербовому вдруге відсвяткували Івана Купала.


Зібрали люд біля сільського клубу організатори Бобкіна Н. та Дорошенко О.
Танцювальний колектив "Світанок" і просто активні хлопці та дівчата показали глядачам справжнє народне дійство. Віночки, вишиванки, вогнище, музика... І, звичайно, кохання, яке долає всі перешкоди, в тому числі й нечисту силу в купальську ніч...

6 липня 2014 р.

"Мандрівник" - три велосипедні походи різної складності


Учні Вербівської ЗОШ , члени туристичного гуртка "Мандрівник," в період з 1.06.2014 по 25.06.14 в рамках "Туристичної естафети пам'яті, присвяченої 70-річчю визволення України від фашистських загарбників" здійснили три велосипедні походи різної складності.

3 червня 2014 р.

Фестиваль-конкурс “Сузір’я-2014″

Феєрично, яскраво, талановито – саме такими епітетами можна охарактеризувати районний фестиваль-конкурс дитячої творчості «Сузір’я-2014», який відбувся 1 червня, в День захисту дітей. Концерт організували творчі колективи районного Будинку культури і районного організаційно-методичним центру. Свято відбулося за рахунок Програми розвитку культури Пологівського району та за підтримки директора ТОВ «Фірма «Стелсі» Сергія Крачковського, депутата міської ради, приватного підприємця Валентини Мовчан та керівника майстерні «Добра глина» Віктора Нагурного.

Випускний-2014


13 випускників (8 дівчат і 5 хлопців)  Вербівської ЗОШ І-ІІІ ст. 31 травня отримали атестати.

1 червня 2014 р.

Шкільна родина 2013-2014 н.р.


У Вербівській ЗОШ І-ІІІ ст. у 2013-2014 н. р. навчалося 112 учнів.
12 дітей закінчили навчальний рік з високим рівнем знань.
Атестати вручено 13 вже колишнім школярам.
Випускниця Колєснікова Тетяна отримала "Золоту медаль"



31 травня 2014 р.

Останній дзвоник пролунав для 112 вербівських школярів

Прощавай, дитячий садочку...

29 травня у яслах-садку "Росинка" відбувся випускний бал. Цього року 8 вихованців садочка стануть першокласниками.

У святково прикрашеній групі було багатолюдно: батьки, родичі, друзі, сусіди... У всіх піднесений настрій. Повітряні кульки, квіти, подарунки додавали урочистості події.

30 березня 2014 р.

«Весняний мажор» у будинку культури

Яскраво та по-весняному 28 березня звітували творчі колективи районного будинку культури. Гала-концерт порадував своїх глядачів неймовірною кількістю пісень, різноманітних таночків. Чарували проникливі голоси виконавців. Вабило різнобарв’я неповторних костюмів.

28 лютого 2014 р.

Час і досі не загоїв рани...



17 лютого у Вербівській школі проведена літературно-музична композиція до 25-річчя виводу радянських військ з території Афганістану. Відбулася зустріч учнів з
воїном-інтернаціоналістом Даціньком Віталієм Васильовичем.
ФОТОРЕПОРТАЖ

23 лютого 2014 р.

10 кроків до генерала

Учні  6  класу  Вербівської  ЗОШ   І-ІІІ ст. відсвяткували День Захисника Вітчизни, роздаючи та отримуючи військові звання.

Шляхами Афгану (Вербівські воїни-афганці)

15 лютого минуло 25 років з дня виведення військ колишнього СРСР з Афганістану. Близько 150 пологівців були учасниками цього конфлікту, троє з них - Юрій Фесенко, Ігор Глущенко та Леонід Пономаренко - там загинули.

Так розпорядилася доля, що 13 вербівських юнаків стали очевидцями і учасниками військових операцій в роки війни в Афганістані. Їхні матері пережили гіркі довгі місяці розлуки, відчаю, переживань. Не всі спочатку знали, де знаходяться їхні діти. Рядовий Шаповал писав додому, що служба проходить в Монголії, а капітан Мірошниченко називав Сирію. Свята синівська неправда, можливо, вберегла від зайвих зморшок.

Неоціненим подарунком у сім'ях стало повернення всіх синів живими. Тільки пам'ять, жахливі сни та підірване здоров'я в цих сім'ях підтвердять, що афганська війна пройшла і через невелике село Вербове.

Картини М. Лемішка

17 лютого 2014 р.

106 років з дня народження В. Лісняка

У Вербівській ЗОШ І-ІІІ ст. є добра традиція - відзначати річницю з дня народження поета-земляка В. А. Лісняка (30 січня). І цього року після хуртовин та морозів лунали вірші поета. 
У щорічному конкурсі читців взяли участь учні всіх класів. Лунали поезії, присвячені рідному краю («Слава Україні»,«У погоже надвечір'я», «Малюнок», «Кавун», «Соняшники» та ін.). Декламування конкурсантів оцінювали  журі: Шкода Людмила Михайлівна, Болохова Галина Іванівна, Сковородка Любов Григорівна.

 У конкурсі читців поезій В. Лісняка та поетів рідного краю переможцями визнано Анікєєву В., Палько К.,  Лемішко М.,  Самару О.

28 січня 2014 р.

Вербівський художник - Микола Андрійович Лемішко

Народився в селі Вербовому (25 вересня 1952 року) і майбутній художник Микола Андрійович Лемішко. Зростав у надзвичайно бідній родині, до того ж не знав батьківського тепла і турботи. Мама і бабуся - найрідніші і найближчі люди - ростили і підтримували Миколку, дивувались і захоплювались його вмінням так гарно змальовувати все, що бачив довкола. Мабуть, це від них у нього було скільки доброти і щирості. Та Микола Андрійович із тих людей, що творять себе самі. Завдяки своїй цілеспрямованості та наполегливості він все-таки став «знаменитим художником», як вимріяв собі у дитинстві, хоч і нелегким був цей шлях до успіху.

25 січня 2014 р.

ПОЕТИЧНИЙ ВІНОК ПАМ`ЯТІ ВАСИЛЯ ЛІСНЯКА

Пам'яті Василя Лісняка

Ми прийшли сьогодні 
вас пошанувати,
Нагадать при цьому 
той далекий шлях,
Як пісень складалось 
гарно та багато,
Як раділи сходам жита 
на полях.

Творчість В.А. Лісняка

Перший вірш «Ранок»  з'явився в журналі «Глобус» у 1932 році. У творчому  доробку В.Лісняка п'ять поетичних збірок , з яких одна –побачила світ уже після смерті поета ( 11 листопада 1963 року). Перу В.Лісняка належить також книжка сільських картин «Уміння жити» , нарис «Дорідні зерна», прозові етюди та фрагменти повісті «Матінка-земля». А книга вибраних поезій «Борозна» біла підготовлена до друку поетами разом із вдовою поета Марією Іванівною та дітьми – Валентином і Ольгою. Ця книга була перекладена Валентином Корчагіном і видана в Москві.

Про В. Лісняка "ГОРДЖУСЯ ТИМ, ЩО МИ З ТОБОЮ УКРАЇНЦІ..."

Прикро й сумно, що через наші постійні негаразди ми часто забуваємо людей, які жили й працювали в один з нами час, і навіть тих, хто в міру своїх здібностей і тодішніх можливостей зробив помітний внесок у розвиток вітчизняної культури. Так сталося і з визнаним співцем таврійського степу і хліборобської праці Василем Лісняком. І тільки на початку 1998 року, коли йому виповнилося б 90, ми знову заговорили про вплив його літературної й журналістської діяльності на духовне життя свого краю і про значення його творчої спадщини сьогодні.

Василь Андрійович Лісняк

Василь Лісняк... Старші віком запоріжці знали поета в обличчя і, без сумніву, ще чудово пам'ятають його високе засмагле чоло, красиві карі очі, а поготів - вуса, пишні, розкішні. Пам'ятають, очевидно, запоріжці і приємну, м'яку мову поетову, і його виняткову лагідність до людей, і дивовижну скромність, ба навіть сором'язливість. Та особливо добре пам'ятають його, звичайно, ветерани Запорізької письменницької організації, які вчилися у Василя Андрійовича не лише писати (це само собою зрозуміло), а й узагалі жити - чесно, порядно, талановито. І хай сьогодні на книжковій полиці запорізьких письменників десятки, сотні творів, все одно на найчільнішому місці - його, В. Лісняка, збірки, насамперед його схвильовані, джерельно-чисті "Степові пісні".

14 січня 2014 р.

Щедрий вечір щедрий на сніг

Вечір...
Відспівали останні "Меланки"...
Почали навколо господарювати лапаті сніжинки, вкриваючи все пухнастою хусткою.
Дивлячись захоплено на цей мовчазний танець, починаєш вірити у новорічне диво.
НЕХАЙ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ВАШІ БАЖАННЯ! З НОВИМ РОКОМ!




7 січня 2014 р.

З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!



Ой у саду, саду, саду-винограду.
Радуйся!
Радуйся, земле,
Син Божий народився!