20 липня 2011 р.

А ми йдемо до клубу, щоб співать пісні

Якщо полічити, не так-то й багато в районі фольклорних колективів, яких об’єднує любов до народної пісні. Приміром, гордістю тарасівців є народний козачий хор “Жайвір”, новоселівців – народний колектив “Чайка степова”, вербівчан – фольклорна група “Вербиченька”, виступ якої довелося побачити днями. Прикро, що в групі всього кілька співаків. Все, що залишилося від двох колись великих мехзагонівських хорів. Проте, як вони співають! Отой молодечий запал, блиск в очах, барвисті переливи голосів і незрадлива любов до пісні, що не минула в них з роками, – і змусили мене познайомитися з виконавцями народних пісень поближче. Але, на жаль, тільки з тими, кому здоров’я дозволило прийти до Вербівського сільського Будинку культури і виступити на сцені, – Лідією Іванівною Попитайленко, Валентиною Федорівною Яцун, Олександром Петровичем Урсулом та Леонідом Пилиповичем Качаном. З ними я й говорила про все, що стосується “Вербиченьки”.