Є на Пологівщині мальовниче село Вербове, яке славиться своїми талановитими людьми. Воно дало нам, пологівцям, двох майбутних поетів - Василя Лісняка та Михаила Гайдабуру. Обидва виросли в одному ceлi i обидва ж вибрали для себе творче життя. Доля їx кидала в різні куточки країни, та вони завжди пам'ятали свое рідне село Вербове.
Сьогодні мова піде про одного з них, Михаила Денисовича Гайдабуру.
Народився Михайло Денисович в 1909 р. в ciм'ї коваля. В дитинстві наймитував, допомагав батькові працювати в кузні. Був наполегливим займався самоостійністю.
Ще в юнацькі коки захопився громадською Діяльніютю, був завідуючим сільським клубом, брав участь у драмгуртку, допомагав організовувати роботу бібліотеки. Михайло умів дуже гарно малювати, тому друзі порекомендували йому вступити на робіт-фак Київського художнього інституту, в якому, до речі, свого часу навчався i В.Лісняк. По закінченю інституту повернувся Михайло працювати у село. Працючи в школі, він намагався передати дітям любов до свого рідного краю, до степу широкого, безкрайнього, наче море. Цi почуття він згодом передасть на сторонках своїх оповідань, у нарисах та газетних публікаціях.
Тож у 1935 р. Гайдабура перейшов працювати в газету політраду Пологівської МТС, а вже з 1939 р. став штатним пропагандистом райкому партії в Гуляйполі. Згодом Михаила Денисовича призвали до лав Червоної Армії. Служити йому довелося на Балтійському флоті, потім на Чорноморському. У пepші дні війни пішов на фронт добровільно. Командування Балтмського флоту запропонувало молодому письменникові працювати у військовії газеті.
Нині в республіканському Будинку письменників на меморіальій дошці 3i словами П.Тичини «Були свідомі свого меча» викарбувані імена літераторів серед них iм'я нашого земляка М.Гайдабури.
Немає коментарів:
Дописати коментар