Тріумф Валерії Дібровської

Пологівці – талановиті люди. У цьому вже не раз переконувалися, коли чули про перемоги наших зірочок у всіляких конкурсах. Звісно, у такі миті відчуваєш гордість і радість за своїх земляків, які досягають висот на пісенному чи танцювальному олімпі. А вони дарують нам все нові і нові перемоги.

Тільки пораділи за пологівців, які, можна сказати, за одні вихідні (7-8 листопада) зібрали мегаколекцію нагород під час участі у фестивалі народного мистецтва «Вольниця», який проходив у м.Гуляйполі, та фіналі обласного молодіжного конкурсу естрадного мистецтва «Зорепад», який відбувся у Запоріжжі. Аж тут ще одна дуже радісна новина надійшла до нас. Солістка зразкового аматорського колективу «Овація» Пологівської школи мистецтв Валерія Дібровська посіла третє місце у ІV Всеукраїнському фестивалі-конкурсі народної хореографії імені Павла Вірського у категорії «Малі форми».

Візерунки погоди

 18 листопада погода принесла нам сюрпризи. Мороз і дощ зробили своє діло. Поламані дерева, обірвані електричні дроти, доба без світла, закриті школа і садочок. Але все-таки як гарно навколо! Таку диво-красу не часто побачиш.

Барви золотої осені

24 жовтня у вербівському КДНЗ "Росинка" відбувся святковий ранок "Барви золотої осені". Такої кількості маленьких українок та українців у національних костюмах садочок ще не бачив. Різнобарвність і мальовничість вбрання та осіннього листя надавали урочистості та чарівності заходу.

Малеча сором'язливо розповідала віршики, охоче шаруділа листям, завзято стрибала через "калюжі". Старші діти ще й  показали співочі та танцювальні таланти. Особливо милим був танець з парасольками.

У кінці свята всі артисти отримали цукерки та  гостинці від щедрої осені. Мами і тата - гордість за своїх талановитих дітей та подарунки за участь у конкурсах. А організатори - вдячність від батьків за успішну роботу у вихованні та навчанні своїх підопічних.

Людина з великої літери

Про цю жінку вже не раз писали. Дібровська Любов Олексіївна - відома людина. В районі її знають як завідуючу дитячим садком, а для нас, вербівців, вона - чудова жінка, дружина і мати, господиня, артистка, колега, подруга.

11 жовтня у Вербовому одружилися Бакута Станіслав і Редько Яна.

Вітаємо молодят!

З Днем Учителя!

День визволення села 2014

19 вересня  - 71 річниця визволення села Вербового від німецько-фашистських загарбників. Вже вкотре зібралися вербівці біля пам'ятника загиблим воїнам. Вперше не було на святкуванні Ветеранів ВВВ (останній вербівський Ветеран Кусаков М. А. помер минулої весни).

Багато років цей день був справжнім святом. Квіти, музика, спогади про страшні події, але радість від того, що мирне небо над головою. Війна для молодших поколінь була чимось далеким, незнайомим, наче страшна казка, кимось розказана або прочитана, та з часом забута.

Та цього року було все інакше. З першого погляду все як завжди. Тільки  сум, печаль, сльози в очах, навіть в дитячих. Адже сьогодні і діти дізналися, що таке війна насправді - в країні ведуться бої. Війна, обстріли, зброя, військова амуніція, жертви, материнські сльози - це теми щоденних розмов українців.

На тлі подій останніх місяців в Україні кожен почав розуміти цінність, значення слів "мирне небо над головою". І свято звільнення від окупантів сприймається вже по-іншому.

Вербівці взяли участь у "Марші миру"

12 вересня на головній вулиці Поліг відбувся тисячний Марш миру, який закінчився великим мітингом.

Учасники маршу несли українські прапори, транспаранти з антивоєнними та антипутінськими гаслами, а також з гаслами про єдину Україну.

В межах цього заходу мітингувальники також написали тисячу листів, які надішлють до російських провінцій, звідки мобілізують солдат на війну з Україною.

Перший дзвоник - 2014

Рай для онуків

Чомусь так склалося, що до Вербового у творче відрядження потрапляємо нечасто. Цього літа пощастило побувати і там.

Привітні вербівці радо спілкувалися, але фотографуватися геть не бажали. Дуже скромні люди! А скільки гарних квітників і садків у їхніх подвір’ях! Так хотілося всю оту красу нашим читачам показати і розповісти про вербівських господинь, які її створили, як люблять свої квіти і деревця, доглядають за ними.